Морально-духовний розвиток особистості в умовах діяльності гуртків
науково-технічного напрямку у позашкільному
навчальному закладі
Душа дитини - це
душа чутливого музиканта. В ній - туго натягнуті струни, і якщо ви зумієте
торкнутися їх - задзвенить чарівна музика.
В.О. Сухомлинський
Становлення дитини
як особистості не можливе без її духовного зростання. Знання відіграють чималу
роль у формуванні морального обличчя людини, але разом з тим вони розвивають
дитину однобічно. Тобто, знання без моралі формують бездуховну і збіднену
особистість. Дуже важливим для школяра є
почуття власної гідності, повага до самого себе. Тільки з цієї точки зору дитина
приймає вторгнення педагога у світ її думок, почуттів, переживань. Тільки
духовно багата особистість наставника-педагога зможе виховати таку ж
особистість школяра. У молодшому шкільному віці дитина як ніколи відкрита до
емоційних впливів. Тому у цей період педагогу необхідно навчити її азам загальнолюдської
моралі, відкрити перед нею початкову школу духовності, яка починається з
відомої формули «не чини зла іншим».
Мережа гуртків
Будинку дитячої та юнацької творчості «Центр розвитку дітей та молоді», які
пропонуються для розвитку дитини, дають їй свободу вибору. Вихованець обирає
собі гурток за бажанням. Взаємини між керівником гуртка і вихованцем мають бути
побудовані на основі взаємної довіри і доброзичливості. Практика сьогодення
доводить, що на сучасному етапі свого становлення позашкільна освіта потребує
глибокої реорганізації і суттєвих змін. Глобальні соціальні проблеми людства
привели до зниження рівня суспільної та особистої моралі. Як наслідок —
соціальна деградація значної кількості дорослого населення, наркоманія і
алкоголізм серед молоді та підлітків, прояви неадекватної поведінки, цинізм та
жорстокість серед школярів. Це, в свою чергу, вимагає від керівників гуртків
вироблення таких стратегічних напрямків, що в повній мірі реалізовували б
завдання: формування духовно і морально зрілої особистості — повноцінного
громадянина своєї держави. Саме в позашкільному навчальному закладі для цього є
всі потенційні можливості.
Особливої уваги
заслуговує питання запровадження в позашкільному закладі єдиної системи
духовно-морального виховання. Реалізацію цієї мети бачимо через введення в
систему роботи позашкільного закладу наскрізної програми «Основи моралі та
етики». Важливо сформувати у дітей розуміння того, що саме вищі цінності,
дотримання законів християнської моралі, наповнюють наше життя особливим
значенням, повнотою і духовністю. Необхідно розвивати у вихованців здатність до
співчуття, співпереживання, виховувати любов до культурної спадщини
українського народу через розкриття змісту православного мистецтва: музики,
іконопису, архітектури, літературних джерел і ін. Цю роботу повинен проводити
підготовлений педагог, який впроваджуватиме наскрізну програму через всю
систему гурткової роботи в закладі. Цим забезпечуватиметься можливість
реалізації основної ідеї та виховних завдань позашкільного закладу, що
визначатиме стиль його діяльності і охоплюватиме всіх учасників освітнього процесу.
Сьогодні, у час високих технологій , виховання молоді є
провідним питанням, від вирішення якого залежить майбутнє, як у масштабах
країни, так і у світових масштабах. Відомий вислів: «Людина освічена, але не
вихована, може принести згодом більше шкоди,ніж користі» — коментарів
не потребує..
У БДЮТ «Центр
розвитку дітей та молоді» надана можливість для самовизначення, духовного
зростання, підготовки до активної професійної й громадської діяльності,
досягнення успіху у житті.
Технічна творчість
- це свобода вибору, крок у невідоме, це новизна, здогадка, евристичне
прозріння, що викликає натхнення, радість, віру у свої можливості. Технічна
творчість розвиває у вихованців відчуття форми, гармонії, композиції, симетрії,
розуміння того, що художнє начало присутнє при створенні будь-якого вибору,
тобто технічна творчість нерозривно пов’язана з естетичним вихованням, з
художньо - конструкторською діяльністю. Вона розвиває у дітей допитливість,
гнучкість мислення, пам'ять, цілеспрямованість, уміння передбачати. А ще -
усвідомлення користі й краси праці, радість від творчого процесу.
Оптимальне функціонування позашкільного педагогічного
процесу забезпечується здатністю і вмінням його організаторів «притягувати
таланти», залучати дітей до власної ,системи цінностей, насичувати педагогічний
процес такою творчою роботою, яка має велике духовне і соціальне значення.
У нашому закладі педагогічний процес залежить від складу
його вихованців і характеру взаємин між ними. Його ще називають «творчим
процесом», оскільки будується на пізнанні внутрішнього світу дитини в умовах
максимальної емоційної зручності, значних і систематичних творчих зусиль.
Дитина у такому процесі виявляє свої
кращі риси характеру, свідомо керує власними почуттями і бажаннями, робить їх
відповідними ситуації. В одних випадках це може виявитись у самоотримуванні, в
інших - в само активізації, в умінні тримати себе в руках, долати в собі
негативні емоції. Для керівника гуртка позашкільного педагогічного процесу
найважливішим результатом є розвиток людських якостей вихованців, їх вміння
досягти мети, докладати до цього певні зусилля — духовні,
фізичні, нервові, морально-психічні.
Кінцевий результат
для педагога позашкільних закладів - це поява у дітей більшої творчої енергії і
наснаги, міра осмислення ними більш складних і гідних творчих цілей.
Ці та інші позиції та ідеї дають підстави розглядати позашкільний
педагогічний процес, як процес цілеспрямованого
духовного
взаємозбагачення педагогів і дітей в умовах
сприятливого психологічного клімату та інтелектуальної співтворчості.
Специфіка
педагогічної діяльності в БДЮТ така, щоб уміти переконати дитину, що вона
неповторна і талановита, що на неї чекають у гуртку, що педагог за велінням
душі здатен ділитися з нею своїми знаннями і духовним багатством. Успіх пошуку
таких способів визначає наявність у позашкільних педагогів розвинутих високих
почуттів, творчого розуму, здатності до духовного збагачення. Позашкільний
педагог передає своїм вихованцям не просто знання, а, що особливо важливо, -
своє ставлення до улюбленої справи, свої переконання і захопленість. Тому так
необхідна йому підвищена емоційна чутливість у спілкуванні, розвинуте
професійне уявлення, здатність зробити своїх вихованців творцями педагогічного
процесу.
Так, для прикладу, вихованці гуртка «ПТМ» охоче його відвідують, адже
з'явилась нагода цікаво та змістовно провести свій вільний час, та й з
подарунками на різні свята близьким та рідним, завдяки гуртку, стало набагато
легше, оскільки власноруч за допомогою нехитрих інструментів лобзика, ножиць,
випалювача виготовлено кожним вже по одній та декілька поробок.
Основними
завданнями гуртка є виховання любові до праці, пошани до людей праці;
формування художнього смаку, уміння бачити й розуміти красу праці; розвиток у
дітей здібностей до конструювання, творчого мислення; формування уміння
працювати в колективі, творчо виконувати будь-яку суспільно корисну роботу. Під
час практичних занять гуртківці виконують два види роботи. Спочатку - по
готових малюнках та зразках. Це необхідно для освоєння технології підготовки
основи для випилювання та вирізування. Друга робота носить творчий характер, її
вміст визначається самими гуртківцями. На гуртку вихованці засвоюють прийоми
випилювання та випалювання. Ці види робіт не вимагають складних інструментів й
рідкісних матеріалів. Створюючи композиції, гуртківці засвоюють професійні
прийоми обробки деревини, набувають знань в галузі узагальнення видимих
предметів і явищ, втілюючи їх в декоративні форми та образи.
Не просто бути керівником гуртка у наш час, та якщо
обрано цей шлях, то потрібно бути висококваліфікованим фахівцем, педагогом з
великої літери, небайдужою людиною та фанатично відданий справі позашкільної
світи. Тільки така людина зможе виховати справжнього громадянина своєї країни.
Література
1. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа //Вибр. Твори: В 5 т. -К;
1977.-Т.4.
2. Сущенко Т.І. Позашкільна педагогіка. Навчальний посібник - К. : ІСДО,
1996,- 144с.
3. Даниленко М.В., Даниленко Л.І. Позашкільна і позакласна і виховна
робота.
4.
Закон України « Про позашкільну
освіту» - К., Міленіум, 2001.
5. Концепція позашкільної освіти і виховання. Інформ. 36. Міносвіти
України, 1977
6. Кобзар Б.С. і Харічно Н.Ф. Проблеми виховання в позашкільних закладах.
К.: Рад. шк. 1969
7. Орлик П.І., Шевченко А.В. Позашкільній роботі - науковий підхід.
Рад.шк.1986
8.
Стельмахович М.Г. Позакласне
позашкільне виховання, 1996
9.
Тютюн Б.Г. Після уроків. Рад. шк.
1989 №2
